Проєкт до Дня захисників і захисниць України ініціювала Рада родин загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України при Вінницькому міському голові. До його проведення долучилися департамент освіти міської ради та педагоги. Під час написання листів Героям дітей підтримували їхні батьки. Школярі отримали спеціальні бланки, а до кого звернутися і що написати – вирішували самі, йдеться на сайті Вінницької міської ради.

Частину листів присвятили полеглим випускникам своїх шкіл. Колись вони теж сиділи за партами, знаходили друзів, обирали майбутню професію. Знайомлячись із їхніми історіями, учні дізнавалися про захоплення та мрії цих людей. У зверненнях ділилися й власними планами: ким хочуть стати та як долучитися до відбудови України.

Зустріч розпочали хвилиною мовчання. Серед присутніх були діти, які втратили на війні батьків. Для них за словами про пам’ять – рідні обличчя, голоси й миті, до яких хочеться повернутися.

«У цей лист ви вкладаєте свою душу, свої думки, свої сподівання. Дякуємо за вашу пам’ять, за те, що берете участь у таких заходах. Це дає віру в те, що наші Герої та Героїні завжди будуть у пам’яті українців», – звернулась до діток заступниця Вінницького міського голови Галина Якубович.

До підтримки школярів долучилися й освітяни.

«Ця ініціатива важлива, бо допомагає школярам дізнатися більше про випускників своїх шкіл, які стали на захист України: про їхнє життя, мрії та плани. У листах діти ділилися своїми почуттями, дякували, пишалися, ставили запитання», – заступниця директора департаменту освіти міськради Ірина Божок.

Серед відзначених – учениця ліцею № 11 Євгенія Усенко.

«Я писала лист побратимам мого батька, які загинули під час виконання бойового завдання, щоб подякувати їм. Ми маємо знати, пам’ятати, розповідати іншим та цінувати історію кожного, хто віддав своє життя за нашу свободу, щоб діти жили під мирним небом».

Перш ніж обрати роботи для відзначення, члени Ради родин читали їх уголос та обговорювали. У дитячих словах знаходили близькі їм почуття любов до рідних, тугу за ними, гордість.

«Так, читали і плакали. Ми читали їх уголос, обговорювали. Дуже щемливі були листи. Без сліз читати було неможливо», – говорить заступниця голови Ради родин загиблих Раїса Кравець.

Особливо зворушив членів Ради лист дівчинки до загиблого тата. Його авторка також була на зустрічі.

«Ми від Ради родин загиблих захисників і захисниць України хочемо подякувати вам за ваші чуйні й добрі сердечка. Листи, які ми читали, викликали в нас сльози й величезну гордість за те, як наше юне покоління ставиться до пам’яті Героїв. Особливо зворушив лист, який дівчинка написала своєму татові. Вона сьогодні тут, серед нас. Те, що живе у ваших серцях і душах, має бачити й знати вся Україна. Ми безмежно вам вдячні й сьогодні хочемо відзначити вас», – зазначила голова Ради родин загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України при Вінницькому міському голові Вікторія Колмикова.

Для родин важливо, щоб діти знали полеглих поіменно, могли розповісти, якими вони були й що любили. Щоб у школах пам’ятали своїх випускників, а їхні історії передавали тим, хто прийде вчитися після них.