У межах проєкту з онкохворими безкоштовно працюють психологи, юристи, соцпрацівники, реабілітологи та представники духовенства. Аби допомогти пацієнтам навчитися жити з хворобою.
Заняття у «Школі пацієнта» проходять раз на місяць – кожного останнього четверга. Долучитися можуть всі охочі – і не лише пацієнти, а й їхні родичі. Про це Тетяна Козяр, керівниця «Школи пацієнта», що діє на базі Подільського регіонального центру онкології, розповіла в ефірі «Часу змін» на МНБ.
«"Школа" приймає усіх охочих, на будь-яких етапах лікування. Тобто коли ви почули страшне слово "рак", коли ти проходиш лікування, коли ти в ремісії, коли все було гаразд, але пішло загострення... Коли незрозумілі питання емоційні, що в душі відбувається – отоді ти можеш звернутися до "Школи пацієнта"».
Серед відвідувачів «Школи» – і пацієнти, які побороли недугу. За словами Тетяни Козяр, вони не лише діляться власним досвідом та переживаннями з людьми, які тільки починають жити з захворюванням на рак. Пацієнтам у ремісії також потрібна підтримка, адже вони залишаються вразливими. Спеціалісти «Школи» завжди із ними на зв'язку.
У середньому щомісяця «Школу пацієнта» відвідують 15-17 учасників. До зустрічей залучають соціальних співробітників, юридичних представників, медичних психологів, альгологів (фахівців, які опікуються больовим синдромом), анестезіологів (щодо моментів знеболення), хіміотерапевтів, лікарів-дієтологів. Не всі пацієнти можуть бути присутніми офлайн, тому проводяться і онлайн-зустрічі.
Окрім того, до занять залучають і рідних пацієнтів, каже Тетяна Козяр:
«Родичам пацієнтів іноді треба приділити більше уваги, бо вони дуже люблять і опікають свого рідного. Але не знають, як і чим правильно допомогти. І саме родичі, коли пацієнт не в змозі шукати допомогу, перші звертаються по допомогу. Ми для них проводимо тренінги. Наприклад, як доглядати за шкірою, профілактувати пролежні».
«Школу пацієнта» планують розширювати, адже кількість охочих долучитися зростає. Тетяна Козир каже, що, організовуючи заняття, у «Школі» орієнтуються на потреби та побажання відвідувачів. У найближчій перспективі – проведення індивідувальних зустрічей. Розклад роботи фахівців анонсуватимуть на сторінці Подільського центру онкології.
«Ми не лише навчаємо – ми адаптуємо, підтримуємо, співпереживаємо. Чому навчається людина? Усвідомлювати, що вона вже іншийа, що їй треба жити по-іншому, адаптуватися, продовжувати життя якісно. Неможливо легко стати усвідомленим свого діагнозу або свого стану – цьому треба навчитися».