Як повідомляють на сайті Вінницької міської ради, під час поїздки делегати ознайомилися зі шведським досвідом впровадження циркулярної економіки, енергетичної стійкості, поводження з побутовими відходами та організації системи міської мобільності.

Зокрема, під час візиту представники Вінниці відвідали місцеве комунальне підприємство, яке займається збором і переробкою побутових відходів, а також муніципальну енергетичну компанію. Робота останньої побудована за принципом: те, що в одному секторі є відходами, в іншому стає ресурсом. Компанія експлуатує мережі централізованого теплопостачання та, серед іншого, використовує надлишкове тепло промислових підприємств, тепло від установок із переробки відходів, біомасу та тепло зі стічних вод.

Крім того, під час візиту вінничани зустрілися з представниками муніципалітету, відповідальними за водні ресурси й водопостачання, а також із фахівцями департаменту інфраструктури та транспорту.

«Вінниця багато років працює в напрямку модернізації критичної інфраструктури, підвищення зручності міських просторів та впровадження екологічних підходів. Тому подібні візити й зустрічі з провідними фахівцями в цих сферах для нас особливо цінні, адже вони допомагають впроваджувати найкращі європейські підходи і в нашій громаді. Минулого року в місті стартував проєкт із роздільного збору вторсировини в житловому секторі. Цьогоріч ми наблизилися до оновлення очисних споруд каналізації з рекуперацією тепла. Ця поїздка дає нам можливість ще з одного ракурсу подивитися на відходи як на додатковий ресурс для опалення будинків, руху транспорту та виробництва добрив. Крім того, представниця муніципалітету Гельсінгборга розповіла нам про реалізацію проєкту щодо системної трансформації управління водними ресурсами, це ще одне питання, над яким ми почали працювати нещодавно у Вінниці. Шведська модель, яка називається „Одна вода“ покликана забезпечити перехід від традиційної лінійної моделі „використали воду — очистили — скинули“ до більш циркулярної системи, де з водних потоків максимально повертаються ресурси та енергія. Не виключаю, що подібні підходи також врахуємо і при роботі над Водною стратегією Вінниці», — зазначає заступник Вінницького міського голови Роман Фурман.

За результатами зустрічі визначено напрями майбутньої співпраці, зокрема щодо подальшого проведення навчання та обміну досвідом.

За словами директора департаменту житлового господарства Олександра Ситника, уже сьогодні можна говорити про посилення в громаді ролі просвітницької роботи в частині екологічної освіти школярів.

«У Швеції таке навчання з питань сортування, повторного використання та мінімізації відходів інтегроване в шкільний освітній процес і адаптоване до різних вікових груп. Воно поєднує теоретичні заняття із практичним відвідуванням об’єктів системи управління відходами. Такий підхід може бути використаний у Вінниці для формування сталої культури поводження з відходами серед дітей та через них — поширення відповідних практик у сім'ях», – зазначає Олександр Ситник.

За його словами, ще одна цікава практика, з якою ознайомилася вінницька делегація, – повторне використання будівельних матеріалів. У мережі шведських центрів управління відходами створені спеціальні зони, куди мешканці можуть безкоштовно передати матеріали, що залишилися після будівництва чи ремонту, але ще придатні для використання. Водночас інші відвідувачі можуть забрати те, що їм необхідно: наприклад, кілька плиток, залишки шпаклівки чи цементу, деревину та інші матеріали. Таким чином речі, які для однієї людини вже стали непотрібними, не перетворюються на відходи, а отримують друге життя та стають ресурсом для іншої. Це практичний приклад циркулярної економіки на побутовому рівні, який одночасно дозволяє зменшувати кількість відходів та заощаджувати ресурси.

На сьогодні Швеція є одним зі світових лідерів у сфері поводження з відходами та утилізації сміття. Тут на полігони потрапляє лише 1% побутового сміття. Цей досвід для Вінниці може бути корисним і в частині розвитку циркулярної економіки та перетворення органічних відходів на енергетичний ресурс.

Особливий інтерес становить виробництво з відходів деревини біовугілля (для використання як добрива), а також з органічних відходів — біогазу та біометану, що можуть слугувати пальним для екологічного муніципального транспорту.

Як зазначає директор департаменту транспорту та міської мобільності Андрій Сорокін, у Гельсінгборзі транспорт є частиною загального міського планування. Транспортники працюють разом із містобудівниками над тим, як має виглядати міська територія: де буде житло, де вулиця, де велосипедний маршрут, як організувати громадський транспорт і як зменшити залежність від автомобілів.

«За результатами зустрічі домовилися про подальшу роботу в цьому напрямі, а також у частині пріоритизації розвитку пішохідного руху, велосипедного та громадського транспорту, що особливо актуально в умовах зростання чисельності населення в місті», – каже Андрій Сорокін.

Фото: Вінницька міська рада