Відповідну петицію на сайт Президента подав син Володимира, старший солдат в/ч 7379 – Антон Жищинський. 

Володимир Григорович родом з с. Кремінна Городицького району Хмельницької області, водночас все життя прожив у Вінниці. 25 років працював в Міністерстві внутрішніх справ України, був учасником АТО.

З перших днів війни Антон разом з батьком взяли до рук зброю. Служили в 120-ій бригаді ТРО (батальйон 171, в/ч 7337).

"За час несення служби проявив себе як зразковий командир, побратим та батько не тільки для мене, а й для всього підрозділу. Регулярно надавав нам уроки зі свого реально досвіду та вишкіл рівня солдатів ЗСУ. Завжди був готовий піти у бій і захистити не тільки себе, а й кожного бійця підрозділу та завжди надавав гідний рівень мотивації та дисципліни", – пише Антон.

12 листопада 2022 року, перебуваючи на завданні у селі Павлівка на Донеччині, Володимир та його група були взяті в оточення. Командуючи підрозділом, він намагався налагодити роботу підрозділу та сумлінно виконував обов'язок старшого групи.

"Після кульового поранення у живіт – перше, що він почав робити - це дістав запальничку, папір із кодами та паролями і підпалив його (так як ворог був дуже близько), після чого був евакуйований у відносно безпечну зону, де йому була надана медична допомога. Зі слів бійців та з повідомлень по рації стало відомо, що батько з позивним «Шах» через деякий час загинув. Але, через те що тіло не змогли евакуювати, документи оформлені як «зниклий безвісти»", – йдеться в петиції.

Підтримати петицію можна за посиланням. Наразі звернення набрало трохи більше 2 тисяч підписів.