Як повідомляють на сайті Громадського руху "Чесно", на четвертий рік повномасштабного вторгнення одним із невирішених питань залишається легалізація оборонних видатків місцевого самоврядування. З літа 2024 року законопроєкт, який мав врегулювати цю проблему, досі очікує на підпис президента. 

Тим часом громади “балансують” між дозволеними шляхами допомоги війську та ризиком бути притягнутими до адміністративної чи кримінальної відповідальності за “нецільове використання коштів”. 

Рух ЧЕСНО проаналізував відповіді на запити обласних центрів щодо підтримки Сил оборони в 2025 році. 

Вінниця стала лідером за відсотком фактично виділених з міського бюджету коштів на потреби війська — йдеться про 17,6% загальних видатків. Водночас Київ, попри найбільший бюджет розміром у 116 мільярдів гривень, опинився на четвертій сходинці з 11,87% на підтримку Збройних сил України. 

Детальніше про те, як міста виконували свої плани з фінансування Сил оборони, хто найчастіше обирав закуповувати дрони та квадрокоптери напряму, а де гроші на ЗСУ не закладали в план зовсім — читайте в новому матеріалі. 

Відсоткове лідерство vs мільярдні суми

Очікувано, що в абсолютних цифрах лідерство залишається за Києвом: столиця виділила 13,8 млрд гривень на армію в 2025 році з 14,6 млрд запланованих. Основною статтею фінансування була цільова програма “Захисник Києва”, яка склала 12,2 млрд. У відповіді Руху ЧЕСНО від Департаменту муніципальної безпеки йшлося, що спрямування коштів на реалізацію програми здійснюється шляхом надання субвенцій із бюджету міста Києва державному. 

Інша частина суми — соціальні виплати військовослужбовцям. Так у межах програми “Підтримка киян — Захисників та Захисниць України” місто виділило 1,5 млрд грн (із запланованих на 2025 рік 2,3 млрд грн) та здійснило виплату одноразової матеріальної допомоги 195 киянам, які повернулися з полону, на загальну суму 7,8 млн грн. Порівняно з обсягом бюджету Києва, частка на Сили оборони склала 11,87%. 

Фактична сума загальних видатків столиці в 2025 році перевищила 116 млрд грн. Нагадаємо, що на етапі планування столичного бюджету-2025 Рух ЧЕСНО писав про те, що найбільше видатків у бюджеті планувалося на Департамент транспортної інфраструктури — майже 19 млрд грн. 

Проте лідером у відсотковому співвідношенні щодо надання підтримки Збройних сил до міського бюджету стала Вінниця. Маючи 8,4 млрд грн видатків (враховуючи офіційні трансферти), 1,49 млрд з них місто витратило на сферу безпеки та оборони. Крім надання фінансової підтримки у вигляді субвенції державному бюджету, Вінниця також здійснювала прямі закупівлі необхідного майна для ЗСУ, НГУ та добровольчих формувань, а також придбала військових облігацій на суму 350 млн грн. 

Як і в більшості обласних центрів, для так званих “військових” витрат у місті є окремі цільові програми, усього їх три: комплексна правоохоронна, програма заходів забезпечення обороноздатності військових частин та поліпшення техногенної та пожежної безпеки. Крім того, є окремий цільовий фонд підтримки ЗСУ та соціально-економічного розвитку міста, на який запланували в 2025-му році 11,6 млн грн.

На другому місці бачимо Чернігів: із майже 5 млрд грн бюджету понад 700 млн громада виділила на допомогу Силам оборони (14,5%). Зазначимо, що повна запланована сума на 2025 рік невідома, оскільки в частині соціального захисту військовослужбовців і членів їхніх сімей відповідь міської ради містила лише спрямований обсяг коштів — 236 млн грн. 

Поза цим місто має ще кілька цільових програм допомоги війську, в рамках яких здійснювало фінансування шляхом перерахування коштів на рахунки військових частин у вигляді субвенцій державному бюджету. 

“Бронзовим” лідером став Хмельницький, який підсилив сферу оборони на 774 млн із 6 млрд грн свого річного бюджету. Серед типів допомоги місто поєднувало раніше згадані міжбюджетні трансферти та прямі закупівлі. Крім цього, 16,4 млн грн спрямували на “Програму грантової підтримки інноваційних проєктів для підвищення обороноздатності України”. Її мета — стимулювати створення винаходів та технологічних розробок мілітарного характеру. 

Закупівля “заліза” містами

Деякі обласні центри використовують змішаний варіант допомоги, комбінуючи міжбюджетні трансферти зі здійсненням закупівель. Так, приміром, за програмою матеріально-технічного забезпечення військових Луцьк витратив 226 млн грн. Сюди увійшли, серед іншого, квадрокоптери, тепловізори та засоби зв’язку. Інша частина витрат стосувалася запчастин до автомобільної техніки та будівельних матеріалів. 

Рівне також має масштабну цільову програму, за якою було фактично освоєно понад 195 млн грн виключно на закупівлю квадрокоптерів цивільного призначення та близько 1 млн грн на закупівлю зарядних станцій. 

Житомир спрямував 123 млн грн на виконання програми, яка передбачає придбання обладнання та предметів довгострокового користування для військових частин. 

Дніпро витратив понад 66 млн грн на придбання БПЛА, квадрокоптерів, FPV-дронів та іншого обладнання. Інша стаття витрат, розміром у понад 1 млрд, охоплювала витрати, які виникають внаслідок агресії РФ: будівництво захисних споруд, відновлення об’єктів та ремонти укриттів. Водночас сюди міська рада внесла і придбання військового обладнання, яке склало частину “чеку”. 

Нагадаємо, що раніше в списку прямих закупівель був Київ. У 2024 році, згідно з дослідженням Dozorro, столиця стала лідером і витратила 399 млн грн. Уся сума припала на одну закупівлю Департаменту муніципальної безпеки КМДА, який у липні 2024-го уклав договір на постачання 2,5 тисячі DJI Mavic. Згідно з відповіддю міської ради на запит, зараз основний спосіб допомоги — субвенції. 

Львів, своєю чергою, цьогоріч використовував механізм внесків до статутних капіталів комунальних підприємств для закупівлі матеріально-технічного забезпечення. Чернівці, Черкаси, Івано-Франківськ та Миколаїв також опинилися серед списку обласних центрів, що здійснювали підтримку підрозділів шляхом прямої закупівлі та передачі матеріальних цінностей Силам оборони.

“Бюджетна дисципліна” в 2025 році

Якщо ж аналізувати обсяг допомоги Силам оборони Херсону, Миколаєва, чи Харкова — у порівнянні він дещо менший та складає усюди менше ніж 1%. Проте тут важливий саме контекст міст, про які ми говоримо. Так, наприклад, Херсон усі кошти на підтримку обороноздатності перераховує через міжбюджетні трансферти. 

Так відбувається й у Запоріжжі — всі кошти на підтримку обороноздатності місто перераховує дотацією обласному бюджету, а її розподіл здійснюється на рівні ОВА, відповідно до наданих звернень військових формувань. 

До того ж, міста, що розташовані ближче до кордону з РФ, мають низку супутніх військових витрат: регулярне відновлення будинків, допомога постраждалим, налагодження питань із пошкодженою інфраструктурою тощо. Та навіть за таких умов міста демонструють так звану “бюджетну дисципліну”, виконуючи свої плани з використання видатків. 

Херсон виконав свій план на 98%, а у Запоріжжі перерахували повний обсяг запланованої суми. Згідно зі звітом Казначейства, у Харкові план на 2025 рік виконано на 81,7% (217 млн грн), у Миколаєві — на 82,2% (52,6 млн грн).

Юридичні “граблі” допомоги Силам оборони

Унікальним є кейс Ужгорода — у відповіді на запит ЧЕСНО міська рада вказала, що обсяг бюджетних призначень на 2025 рік не планувався, а кошти виділялися відповідно до листів-прохань військових частин за наявності перевиконання дохідної частини бюджету. Це така собі “юридична колізія”, в якій опинилися громади.

У статті 85 Бюджетного кодексу йдеться про те, що забороняється планувати та здійснювати видатки, які не є прерогативою міст (оборона — прямий обов’язок державного бюджету). Тож є вимога про те, що фінансування таких програм може здійснюватися за рахунок вільного залишку бюджетних коштів або перевиконання дохідної частини бюджету. 

Водночас обласні центри створюють цільові програми, де фіксують наміри виділити певну суму. Це дозволяє якісніше планувати бюджет і розуміти, як саме міська рада підтримує Сили оборони. У самій програмі зазвичай є така ж примітка про те, що гроші будуть виділені за умов перевиконання бюджету. Ужгород це сприйняв буквально й такі видатки не планував зовсім. Зрештою місто спрямувало 53 млн грн на допомогу військовим частинам, що склало 1,91%.

Нагадаємо, що фінансування сфери оборони органами місцевого самоврядування залишається гострою проблемою вже котрий рік поспіль, адже достатніх правових механізмів для цього досі немає. 

Існує три законодавчо затверджені способи надання допомоги війську: 

1. забезпечення добровольчих формувань територіальних громад (ДФТГ) харчуванням, медикаментами, обмундируванням, але не технікою і не зброєю; 
2. перерахунок коштів до держбюджету або ж конкретній військовій частині у вигляді субвенції; 
3. купівля військових облігацій.