Ще до повномасштабного вторгнення росії забезпеченість житловою площею в Україні була приблизно на 30% нижчою, ніж в середньому по Європі. Нині мільйони громадян були змушені залишити свої домівки через війну. Щодня внаслідок бойових дій знищується, руйнується та пошкоджується житло українців. Щоб розв'язувати житлову проблему, необхідно розробити ефективні засоби впливу на житлову політику, з урахуванням викликів сьогодення. 

Згідно з результатами соцдослідження, яке врахували для розробки кризового плану житлового будівництва Вінниці,  20 відсотків вінничан хочуть поліпшити свої житлові умови. Більшість опитаних виявили бажання переїхати у приватні будинки. 25 відсотків респондентів сказали, що готові змінити житло в межах свого району. Це дані соціологічного опитування, проведеного у жовтні аналітичним центром Cedos.

Соціологи з Києва опитали на вулицях міста 413 вінничан та 107 внутрішньо переміщених осіб щодо їхніх житлових потреб. 48 відсотків вінничан та 97 відсотків вимушених переселенців відповіли, що у них недостатньо коштів для того, щоб орендувати чи придбати власне житло. Зазначає директор аналітичного центру Cedos Іван Вербицький. 

"Загалом більщість людей, які живуть у власному житлі, не мають нагальних потреб. З іншого боку, серед людей, які постійно проживають у Вінниці, звісно, є запит на те, щоб отримувати допомогу з оплатою комунальних послуг, тобто людям це важко робити. Деяка частина людей каже, що потрібна допомога з проведенням капітальних ремонтів. Серед внутрішньо перміщених осіб очевидно, що це допомога з пошуком житла. Зараз ми побачили тенденцію, що люди хочуть жити в приватних будинках. Тобто більшість мешканців живе в багатоквартирних будинках. Очевидно, це пов'язано з воєнним станом і з тим, що уявлення про безпеку зараз змінилося. Чи може місто собі дозволити поселити всіх мешканців у приватних будинках, я радше дуже не впевнений. Можливо, міські планувальники-архітектори будуть мати інше міркування з цього приводу", - розповів Іван Вербицький.

Результати соціологічного дослідження врахували для розробки кризового плану житлового будівництва Вінниці, над яким комунальне підприємство “Інститут розвитку  міст” працювало спільно з київською командою фахівців “Урбанина”, котрі досліджують території, проєктують міські простори та розробляють вуличні об'єкти. 

Також фахівці презентували й урбаністичний аналіз щодо того, в яких районах Вінниці є потенціал та супутня інфраструктура для того, щоб побудувати там більше житла. 

Єдиної моделі доступного житла у Вінниці поки що не знайшли, однак експерти запропонували два шляхи вирішення цієї актуальної для нашої громади проблеми. Про це розповів директор комунального підприємства «Інститут розвитку міст» Назар Коваленко. За його словами, це забудова вільних територій Вінницької громади та ущільнення наявної у найближчі 10 років. 

"Я більше був долучений власне до теми, яка стосується доступного житла і пошуку моделі доступного житла. Скажу відверто, модель як таку, ми не знайшли працювали з прикладами Відню та Цюриху. Відповідно, ми лише на початку дороги. Дослідження і робота по моделі доступного житла і робота по соціальному опитуванню, яку робила Cedos, і робота по "Урбанині" лише показала ключові точки, на яких треба сфокусуватися. Зрозуміти, для кого це житло треба, які є запити, зокрема в переселенців. Ми будемо робити план дій на наступний рік. Він буде включати такі аспекти як пропозиція окремих районів, в яких варто ущільнювати житлову забудову, наприклад, район Замостя або Вишенька. Пропозиції по конкретним кейсам, з яких можна робити доступне житло, зокрема для переселенців, наприклад, гуртожитки окремих університетів, які не використовуються, та адаптувати для потреб переселенців", - каже Назар Коваленко.