За словами майстра з укладання плитки, у порівнянні з бетонною, ця практично не ламається.
На сайті Deutsche Welle стверджують, що ще кілька років тому на території заводу було… сміттєзвалище, куди з 80-тих років звозили відходи з понад 30-ти сіл Вінниччини. Коли полігон переповнився, селяни почали створювати стихійні звалища довкола. За вирішення сміттєвої кризи взялися чотири роки тому, як тільки-но створили Іллінецьку ОТГ.
Як йдеться у сюжеті одного з телеканалів, за кілька років комунальне підприємство в Іллінцях відсортувало і переробило 110 тонн, або понад 100 млн одноразових кульочків. Кажуть, щоб оновити всі тротуари у місті, плитки ще потрібно чимало.
Усі відходи потрапляють на конвеєр, згодом робітники вручну їх сортують. До одного контейнера кидають пластикові пляшки, до другого - папір, до третього - пакетики.
«Одноразові пакетики і все, що з ними зв’язане, потрапляє в цей цех. Потім, на спеціальному обладнанні ми переробляємо його в агломерат – таку суміш, яку далі використовуємо для тротуарної плитки» - розповів Денис Гетьман, директор комунального підприємства із сортування та переробки побутових відходів.
Сіра суміш, схожа на гранули разом зі стружкою – альтернатива цементу, який з’єднує будматеріали і кам’яніє. Перероблених мішечків у складі плитки 25%, решта – пісок, який пересівають і добряче просушують. Після чого перемішують у спеціальному апараті, нагріваючи до температури 200°C. Отриманий матеріал відправляють на прес, який формує плитку.
За даними з офіційного сайту державного агентства з енергоефективності та енергоощадження України наша країна прагне переймати іноземний досвід у сфері перероблення сміття. Зокрема у Швеції, там відсортовується 99% побутових відходів: 50% - для генерації енергії, 35% - для перероблення та 15% - для виробництва біопалива і добрив.
Ілюстрація Центру громадського здоров'я