Автор цього непростого для сприйняття твору вважав, що його п'єсу не захоче поставити жоден театр та не будуть дивитися глядачі. Проте, ця філософська драма таки стала популярною і знайшла своїх поціновувачів. На вінницькій сцені її презентував відомий харківський митець Олександр Ковшун. За його словами, це вистава, яка потребує розуміння й осмислення, змушує аналізувати та руйнує стереотипи. Це історія випробування віри людини, яка повернулася з війни та розчарувалася у світі, в якому для неї не має місця. 

"І так само Борхет - він мав свої внутрішні претензії не до післявоєнного. А саме до процесу війни: чому люди потрапляють на фронт, чому вони воюють. Сам процес війни, абсурд всієї цієї історії - от для нього це є важливим таким моментом, який він розглядає і виклав через свої тексти. Тексти дуже складні, неоднозначні, вони нелінійні", - каже Олександр Ковшун.

Фінал п’єси Вольфганга Борхерта, зважаючи на його біографію і наслідки Другої світової у Німеччині - трагічний. Водночас, Олександр Ковшун у своїй роботі пішов іншим шляхом, вивівши у результаті позитивний, потужний архетип незламного українського воїна. Режисер вважає, що ця вистава для людей, які вміють думати і готові до сприйняття певних експериментальних речей на сцені та для тих, хто став учасником бойових дій і відчув на собі усі жахливі реалії війни:

"Для людей, які вміють думати, які включають процес в голові, і намагатися читати, як складну літературу, як дивитися складні фільми - нелінійні, певною мірою символічні або метафоричні речі. І це робота для мозку - для людей, які приходять незаангажованими, що вони побачать щось уже бачене, а відкритими до якихось експериментальних речей на сцені".

У виставі задіяні три народних артисти: Валерій Прус, Таїсія Славінська та Анатолій Вольський. Вони виконують цікаві та неординарні ролі. Жіночий персонаж втілюють одразу кілька акторок: Вікторія Немченко, Оксана Бандура та Жанна Андрусишена. Головного героя - солдата Бекмана, який повернувся з війни і опинився за дверима, грає Михайло Крисов, а його позитивне альтер-его  - Андрій Побережний. За словами Михайла Крисова, його герой пройшов короткий, проте дуже складний життєвий шлях. Тож, грати його на сцені також було непросто. 

"Сам персонаж Бекмана відтворює як таким дзеркалом самого автора. І те, що ви бачили сьогодні на сцені, це людина дійсно проходила якийсь маленький відсоток того всього, тієї болі його. Дуже важке життя було у нього. І, коли ти граєш, відчуваєш все-таки вплив якоїсь такої сили, яка контролює якісь певні дії. Тому що, коли режисер дає задачу виконати, а не всі задачі лягають. Прямо всередині є якесь відчуття, яке відштовхує, ніби не твоє", - розповідає Михайло Крисов.

Вистава «За дверима» - це  трагедія і драма зміксовані із гумором та абсурдом — усе, як і у реальному житті. У ній багато образності, метафор та широка амплітуда чергування настроїв. За словами Михайла Крисова, подивитися цю виставу, передусім, мають ті, кому небайдуже… ті, хто хочуть щось зрозуміти та отримати відповіді на важливі запитання, пов’язані з майбутнім:

"Я надіюся все-таки, що прийде глядач, який думає, хоче щось зрозуміти в цьому житті і отримати відповіді, а що ж буде далі. А війна триває, і далі якраз те, що ми бачимо сьогодні, і ми з цим стикнемось. Тому я запрошую, звичайно, усіх вінничан, і не тільки вінничан - усіх, хто чує, знає про нас, на цю виставу. Що від мене залежне, я буду максимально намагатися зробити цікавим і правдивим".

Це вже не перша співпраця Олександра Ковшуна із вінницькою трупою. У 2022 році Харківський академічний театр ім. Т. Шевченка, Вінницький академічний театр ляльок та Вінницький академічний музично-драматичний театр ім. М. Садовського разом створили «Хлібне перемир’я» за Жаданом. Окрім цього, вінницькі актори Михайло Крисов та Андрій Побережний були задіяні  у виставі Олександра Ковшуна «Калігула». Обидва спектакля  взяли участь у міжнародних фестивалях та здобули престижні нагороди. Нинішню виставу режисера, також планують показати за межами України.