Як повідомляють у міській раді, фактично з моменту перших індивідуальних та колективних захоронень у 1920 році в центрі міста як площа і громадський простір цей об’єкт не розвивається, оскільки несе на собі поховальну, меморіальну функцію, яка ігнорує історичне паркове призначення території та пригнічує подальший містобудівний розвиток.

«Меморіал Слави складається з більше ніж 16 об’єктів, які з’явилися у різний час із 1920 до 2015 року. Ми ж сьогодні говоримо про стіну пам’яті, про більш ніж 380 плит, які розміщенні півколом, з нанесеними іменами вінничан, які потребують поважного ставлення і розміщення в структурі обєктів міської пам’яті», - каже головний архітектор міста Євген Совінський.

Рішення створити оновлену зону пам’яті на Меморіалі Визволення є історично обґрунтованим, кажуть експерти.

«Меморіал на вулиці Київській первинно є кладовищем солдат і офіцерів-червоноармійців, створеним навесні 1944 року: саме тут була похована більшість вояків, які загинули у боях з німецькою армією. На сьогодні тут спочиває 4 тисячі 106 осіб. Ця зона пам’яті формувалася теж певними етапами, - відтворює хронологію створення Меморіалу директор КЗ «Музей Вінниці» Олександр Федоришен. – У 1956 р. на братських могилах встановили 4 типові надгробки із зазначенням кількості спочилих. У 1972 р. тут сформовано меморіальний комплекс авторства скульптора П. Левицького. До нього входить пілон із зображенням стилізованого меча та гранітна стела з барельєфом скорботної матері. У 80-х до Меморіалу додали плиту із назвами підрозділів, які брали участь у вигнанні нацистів. Помітний епізод, пов’язаний із цим місцем пам’яті, стався у 2008 році, коли за участі Президента Віктора Ющенка тут було з почестями перепоховано останки 100 в’язнів концентраційного солдатського табору «Шталаг-329», розташованого на вул. Гетьмана Мазепи (колишньої Чехова)».

Завершення Другої світової війни, на жаль, не звільнило світ від тоталітарного радянського режиму і з часом на увічнення пам’яті про загиблих наклалися ідеологічні мотиви, їхнє переосмислення одне із найголовніших завдань – наголошують історики.

«Цілком логічно і правильно, що Вінниця відкидає цю ідеологічну складову, натомість формує одне важливе для цієї громади місце пам’яті про Другу світову війну, тому що ми маємо про це пам’ятати, це наша історія», - зазначив директор Державного архіву Вінницької області Юрій Легун.

А начальник Центрального міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті Богдан Галайко відзначив:

«Сучасна боротьба за збереження нашої державності, наше існування, збереження нашої свободи – це логічне продовження змагань наших попередників – Армії УНР та Української Повстанської Армії. Ми маємо про це пам’ятати і переосмислювати публічні простори. Дуже радує, що у нас вже є нові об’єкти топоніміки, адже з минулого тижня чергова порція нових назв міста з’явилася, пов’язаних із історичним минулим, відновленням історичних назв. Тому ми спостерігаємо ці логічні процеси. Сподіваємось, що ми й далі будемо рухатися у цьому напрямі… Дякую міській владі за те, що громада зрушила всі ці речі з місця і ми позбуваємось спадщини російсько-совєтського окупаційного тоталітарного минулого. Сподіваємось, що ми всі ці простори будемо наповнювати правдивим українським національним змістом».

Згідно із проєктом, понад 380 металевих плит із викарбуваними на них іменами загиблих у Другій світовій буде перенесено на Меморіал Визволення на вул. Київській. Їх встановлять на нові гранітні постаменти, які розмістять у вигляді алеї. Благоустрій території передбачає, зокрема, капітальне оновлення вже існуючих елементів, влаштування пішохідних доріжок із екологічної плитки, бордюрів, декоративного та спеціального освітлення, створення зелених зон зі складними квітковими композиціями.

«У поточному році було розроблено проєктну-кошторисну документацію, яка пройшла комплексну експертизу. На сьогодні у нас вже є переможець - підприємство, яке запропонувало ціну нижчу вже на 720 тисяч грн, ніж було оголошено, - зазначив директор департаменту комунального господарства та благоустрою міської ради Юрій Семенюк. – Що стосується суттєвого оновлення Меморіалу Визволення на вулиці Київській – це влаштування, так званих, стовпів пам’яті, тобто 48 постаментів, виконаних із граніту. Елементи являють собою прямокутники, висота яких становить майже 2,5 м, ширина до 1 м, вага готового виробу близько 6 тонн».