Новини

У Вінниці презентували книгу Захисниці Ніни Ягоджинської, присвячену її загиблому брату

26 липня 2024, 16:29

Видання «Кирган Віктор. Камінь. Лєший» розповідає про брата авторки – оборонця Віктора Киргана. Він ще задовго до повномасштабного вторгнення воював у гарячих точках. Оборонець загинув у важких боях навесні 2022 року, тож книга – про мужність і відвагу, самовідданість і патріотизм.

Презентація книги пройшла в Центральній міській бібліотеці імені Бевза, пишуть на сайті міської ради. 

Директорка ЗК «Вінницька міська централізована бібліотечна система» Олена Заквацька зазначила, що презентація відбувається із залученням відеозвернення авторки, оскільки Ніна Ягоджинська наразі боронить Батьківщину на донецькому напрямку. Рішення піти на фронт жінка ухвалила після загибелі в боях найріднішої людини – брата. І саме йому присвятила книгу, робота над якою тривала понад рік, розповіла письменниця.

«Ця книга була найважча у написанні, було багато пауз та застигання… Я намагалася зберегти і закарбувати на майбутнє багатоманітні грані характеру Віктора, його особистість очима рідних, знайомих та побратимів. Тут 140 сторінок із кольоровими фото та історіями про мого молодшого брата. У цій роботі зібрано і впорядковано історії різного авторства, розміру і настрою: веселі та сумні, філософські та життєві, про один випадок чи про враження від Віктора, як людини загалом», – зазначила у відеозверненні до майбутніх читачів Ніна Ягоджинська.

Довідково. Старший лейтенант Віктор Кирган спочатку чоловік був бійцем добровольчого батальйону, а згодом – офіцером та командиром. Віктор проходив службу спершу у окремому розвідувальному батальйоні, а пізніше – в окремому мотопіхотному батальйоні «Київська Русь». Після Революції Гідності він поїхав на схід добровольцем та воював у найгарячіших тоді бойових точках, зокрема в Іловайську.

Віктор Кирган загинув 12 березня 2022 року у важких боях з ворогом поблизу населеного пункту Степова Долина на Херсонщині. Понад рік Віктор вважався безвісти зниклим. Тривалий час тіло захисника не могли забрати, а потім ідентифікувати. Через рік родина отримала результати ДНК.

Поділитися :