Як повідомляє Суспільне Вінниця, побратим Олександра Анатолій Стасюк розповів, що захищати Україну від російської армії вони пішли добровольцями. Спершу записалися до тероборони, а на початку березня у складі ЗСУ поїхали на передову.

"Починали ми з Рубіжного. Потім – Сєвєродонецьк, Лисичанськ, Соледар, Бахмут. Було дуже важко. Росіяни в Рубіжному накрили нас", – каже Анатолій Стасюк.

Торік, 25 квітня, захищаючи Рубіжне, Олександр отримав вогнепальне поранення. За два дні він помер у шпиталі.

"Ми попали на мінне поле, але то були міни для танків, вони під нами не спрацювали. Я ніс Сашу. Він ще був притомним, тримав мене за руку і казав, що ще хоче жити", – каже Анатолій.

Ініціаторами встановлення дошки пам'яті є працівники підприємства, де нині працює батько загиблого воїна. Обійшлося це у 25 тисяч гривень, розповідає працівниця підприємства Світлана Черненко.

Також працівники звернулися до мерії з проханням перейменувати провулок Станіславського на честь Олександра Божка.

Фото: Суспільне Вінниця