Як інформують в обласному департаменті охорони здоров'я, водночас щороку на 1 000 малюків народжується менше.

«Я добре пам’ятаю початок повномасштабної війни, коли наша область стала транзитною для переселенців. У нас був потік пацієнтів з Київщини. Жінки народжували, 24 години наші лікарі спостерігали за ними й вони їхали далі. Надавали допомогу й тим, хто вже певний час провів у підвалах. Ці жінки мали більше інфекційних захворювань та народжували немовлят з внутрішньоутробним інфікуванням. Ми впоралися», - каже керівниця обласного перинатального центру Інна Кукуруза.

У перинатальну центрі здебільшого народжують жінки, які мають певні патології. Лікарі оперують пацієнтів, незважаючи на повітряну тривогу чи навіть вибухи.

«Якщо у нас пацієнт на операційному столі і розпочалася повітряна тривога, ми маємо завершити роботу. Такий випадок у нас був 14 липня під час ракетного удару по Вінниці. Швидко провели кесарів розтин, і на світ з’явилося ще одне немовля. Наші поспішайки теж не можуть залишити пернинатальний центр, бо часто вони підключені до апаратів, яких немає в укритті. З ними залишається заввідділення. І це приємно, що керівники приймають такі рішення», - долає Інна Кукуруза.

А ще щомісяця в перинатальному центрі народжують дружини військових. Їхніх чоловіків з передової відпускають на партнерські пологи.

«Наші жінки теж дуже мужні, адже народжують під час війни й переживають за своїх коханих, які боронять нашу Україну. Коли ми, лікарі, бачимо, як військові хвилюються тут, у нас, то єдине, що хочеться, - це вклонитися й подякувати за мужність воїнам і їхнім жінкам. Я дуже хочу, щоб наші жінки не відкладали пологи. Народжуйте, бо життя має продовжуватись», - розповідає Інна Кукуруза.