У цьому матеріалі офіційний туристичний сайт Вінниці нагадує історію мелодій, які лунали на Вежі Артинова у різний час: від «Щедрика» Миколи Леонтовича до гімну Європейського Союзу.

Перші мелодії

Мало хто згадає, але перші мелодії на Вежі Артинова зазвучали ще у 2015 році. В репертуарі тоді був Гімн України, а також різні українські пісні: «Два кольори», «Рушник», «Час рікою пливе», «Реве та стогне Дніпр широкий»… Їх вмикали з колонок щогодини (з 8:00 до 22:00), а після кожної мелодії годинник давав довгий бій. Згодом від ідеї такого музичного супроводу відмовилися, і залишили лише Гімн. Відтоді він лунає щодня о 9:00.

«Щедрик, щедрик, щедрівочка…»

До оновлення музичного супроводу годинника повернулись у 2016-му. Саме тоді виповнилося 100 років найпопулярнішій українській мелодії у світі «Щедрик», створеній видатним уродженцем Поділля Миколою Леонтовичем.

Над обробкою цієї давньої народної пісні композитор працював понад 10 років. Але зрештою він обрав лише одну версію, яка вперше прозвучала у виконанні хору Київського університету під керівництвом Олександра Кошиця у 1916-му році. Успіх був неймовірним і згодом, після турне Української республіканської капели по Європі та Америці, приніс «Щедрику» світову славу. Великий внесок у популярність цього твору зробив Пітер Вільговський, який у 1936 році створив англомовну версію «Carol of the bells». Відтоді на Різдвяні свята мелодія звучить ледь не в усьому світі, а інтерпретації «Щедрика» можна почути у низці кінохітів.

Тож не дивно, що 1 грудня 2016 року з Вежі Артинова, в самому серці Вінниці залунала саме ця мелодія. Почути «Щедрик» можна було протягом усього року тричі на день: коли годинник на вежі відбивав 12:00, 15:00 та 18:00 годину.

Велике музичне оновлення

У вересні 2021 року, з нагоди Дня міста, на Вежі Артинова відбулося музичне оновлення, і вона зазвучала одразу п’ятьма мелодіями. До Гімну України о 9:00 і «Щедрика» (вже у більш поліфонічній версії) додали марш «Стяг», «Подоляночку» та «Оду до радості». Всі мелодії звучать без слів, так, ніби їх відбивають дзвони. З обробкою цих мелодій допомогли хормейстер Назарій Давидовський і музикант Микола Андрущенко.

Марш «Стяг» – це популярна композиція доби Української революції 1917-1921 років. Музика була народною, а слова до неї написав письменник Борис Грінченко. Вже в наш час лідер гурту «Хорея козацька» Тарас Компаніченко реконструював марш. У Музеї Вінниці кажуть, що мелодію для вінницької Вежі створили саме на основі цього аранжування.

«Подоляночка» є весняною обрядовою піснею-грою. Узявшись за руки, діти водять хоровод і співають, а «подоляночка» стоїть всередині кола і жестами показує, про що співається. В кінці пісні вона обирає когось з кола замість себе, і гра починається спочатку. У багатьох українців з різних регіонів ця веснянка асоціюється з Поділлям завдяки назві.

«Ода до радості» з 1985 року є офіційним гімном Європейського Союзу. Це завершальна частина Дев’ятої симфонії Бетховена, в основу якої композитор поклав вірш Фрідріха Шиллера «Ода до радості». Однак гімн ЄС складається тільки з мелодії, і символізує не лише ЄС, а і Європу у ширшому сенсі – з ідеалами свободи, миру та солідарності.

Тоді ж, у вересні 2021 року, на Вежі Артинова встановили нові чотири колонки і підсилювач, щоб відвідувачі Європейської площі могли насолоджуватися гарним звучанням.

З того часу мелодії на Вежі традиційно лунають о 9:00, 12:00, 15:00, 18:00 та 21:00.

Друге музичне оновлення

У квітні 2022 року, після повномасштабного вторгнення рф на територію України, відбулося ще одне оновлення мелодій на вінницькій вежі. Гімн України, марш «Стяг» і «Щедрик» залишили, «Подоляночку», яка лунала щодня о 15:00, замінили на «Ой у лузі червона калина», що стала символом українського спротиву, а о 21:00 замість «Оди до радості» звучить «Молитва за Україну» («Боже Великий, Єдиний…») – духовний гімн України, створений у 1885 році композитором Миколою Лисенком і письменником Олександром Кониським.

Окремо хочеться зупинитися на «Ой у лузі червона калина», бо з минулого року вона є однією з найвідоміших українських пісень у світі. Коли фронтмен гурту Бумбокс Андрій Хливнюк заспівав її на Софійській площі у Києві, відео стало вірусним, і її переспівали десятки українських та закордонних виконавців, а британський рок-гурт Pink Floyd випустив кліп «Hey Hey Rise Up», присвячений Україні.

Сама ж пісня, перший варіант якої створили Степан Чарнецький і Михайло Коссак у 1914 році, була неофіційним гімном легіону Українських січових стрільців. У Музеї Вінниці кажуть, що понад сто років тому «Ой у лузі червона калина» цілком могла звучати у Вінниці, адже в другій половині 1919 року січові стрільці перебували у нашому місті. Тепер мелодії щодня звучать з Вежі Артинова.

Зміна мелодій до особливих подій

Вже два роки поспіль упродовж періоду різдвяних свят Вежа Артинова тимчасово змінює звучання. Одні святкові мелодії ми знаємо ще з дитинства, інші відомі в усьому світі. Взимку 2021-2022 лунали дві найвідоміші та найпопулярніші українські колядки: «Добрий вечір тобі, пане господарю» і «Нова радість стала», також найпопулярніша у світі американська різдвяна мелодія «Jingle Bells» (з англ. «Дзвін дзвіночків»), а ще «Тиха ніч» (з нім. «Stille Nacht») – давня європейська різдвяна пісня, яка належить до нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. І звісно ж, наш «Щедрик».

Протягом зимових свят 2022-2023 з Вежі Артинова лунали ті ж різдвяні хіти, за винятком «Нова радість стала» (о 9:00 традиційно звучав Гімн України).

Ще один випадок заміни мелодії стався у червні 2022 року, коли Україна отримала статус кандидата на членство в Європейському Союзі. Ця історична подія сталася 23 червня. Вже наступного дня на Вежі Артинова замайорів прапор Європи, а протягом тижня о 12:00 годині лунала «Ода до радості» – гімн Європейського Союзу.

Цікавий і маловідомий факт про Вежу Артинова

Окрім мелодій, щогодини протягом дня годинник на Вежі «відбиває» точний час. Один удар о 13:00, два о 14:00 і так далі. З квітня 2022 року перед цими ударами звучить ще коротенька мелодія – оброблена і трохи переосмислена частина музичних заставок вінницького радіо, які використовувалися в ефірі наприкінці 1990-х.

Зараз це можливо завдяки сучасній апаратурі з колонками і підсилювачем. А з 1985-го і аж до 2000-х років бій на вежі, такий схожий на церковний дзвін, створювався завдяки… залізничному амортизатору.

«Після реконструкції Вежі Артинова в 1980-х, звуки дзвонів імітували за допомогою пристрою, створеного з амортизатора від залізничного вагона та металевого молоточка. Ідея полягала в тому, що в рази підсилений звук від легенького удару молоточком по амортизатору був дуже схожим на звуки справжнього годинникового дзвону. Таким чином Вежа Артинова отримала своє звучання. Коли систему налагодили і все запрацювало, годинник “бамкав” лише вдень. Вночі удари “дзвону” вимикали, щоб не заважати мешканцям прилеглих до сучасної Європейської площі житлових будинків. З часом від “дзвону” відмовилися взагалі. А зараз цей пристрій зберігається у фондах Музею Вінниці»,  – розповіли в Музеї Вінниці.