Якщо ви всередині підприємства:

• щільно зачиніть вікна та двері, вентиляційні отвори, димоходи;

• заклейте щілини у вікнах папером чи скотчем;

• увімкніть телевізор чи радіо, щоб отримати подальші вказівки;

• попередьте близьких про небезпеку та можливу евакуацію;

• вимкніть побутові прилади та газ.

Якщо ви евакуюєтесь з підприємства:

• візьміть із собою аптечку;

• вдягніться так, щоб залишилось якомога менше відкритої шкіри;

• використовуйте ватно-марлеві пов’язки, змочені водою або ліпше 2-5% розчином питної соди (при уражені хлором), оцтової або лимонної кислоти (при ураженні аміаком);

• обережно й без паніки вийдіть з приміщення сходами;

• на вулиці не біжіть, не торкайтесь будь-яких предметів, не наступайте в калюжі;

• не їжте і не пийте нічого;

• у разі аварій із викидом хлору, намагайтесь пересуватися підвищеннями, а в разі викину аміаку – низинами;

• якнайшвидше залиште зону ураження, рухаючись поперед потоку вітру чи повітря.

Хлор є частиною таблиці хімічних елементів і розташовується в ній під номером 17. У природі він зустрічається виключно у формі газу. Найчастіше він має специфічний зелений з жовтим переливом колір. Цей елемент важчий за повітря в 2,5 раза, тому накопичується у підвалах будинків, а на місцевості - в ярах і низинах. У воді ж хлор розчиняється без сліду і його наявність помітно тільки при великій концентрації (через специфічний запах). В організмі людини в середньому міститься 95 г хлору. За добу людина споживає 5-10 г хлору (кухонна сіль). Він потрібен для вироблення в шлунку соляної кислоти, яка сприяє травленню і знищенню хвороботворних бактерій.

Хлор широко застосовується на виробництві, на його основі виготовляють отрутохімікати, розчинники, засоби для дезінфекції та миття, медикаменти. Хлор використовується в кольоровій металургії, у виготовленні пластмас тощо. Також хлор з успіхом застосовується і в побуті для очищення, відбілювання, прання.

До профілактичних заходів отруєння хлором належать:

• забезпечення належних умов праці відповідно до санітарно-технічних вимог (вентиляція, провітрювання, справне обладнання);

• використання індивідуальних засобів захисту при роботі з хімікатами на виробництві;

• регулярні перевірки концентрацій хлору в повітрі робочої зони;

• проведення профілактичних медичних оглядів для виявлення схильності (доклінічних форм) і хронічних захворювань;

• дотримання вимог безпеки у використанні хлоровмісних рідин у побуті.

Суб’єкт господарської діяльності зобов’язаний забезпечити працівників хлорних об’єктів спеціальним одягом, взуттям та іншими засобами індивідуального захисту відповідно до Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту:

•  для захисту органів дихання – ізоляційними дихальними апаратами та ізоляційними костюмами;
•  для захисту очей – захисними окулярами;
•  для захисту шкіри від їдких речовин – гумовими або прогумованими рукавицями, гумовими чоботами або шкіряними черевиками, сукняними костюмами.

Аміак(NH3) - це безбарвний газ із характерним різким запахом та їдким смаком. Він майже у два рази легший від повітря. За звичайних умов аміак легко зріджується під тиском, а під час випаровування поглинає тепло - сильно охолоджується. Цю властивість використовують у промислових та побутових холодильниках на м’ясокомбінатах, молокозаводах, овочевих базах, тобто там, де є потреба в охолодженій продукції. Крім того, аміак є сировиною багатьох хімічних виробництв - зокрема, нітратної кислоти і азотних добрив. Останнім часом зріджений аміак і водний розчин аміаку стали широко застосовувати безпосередньо як азотне добриво.

Як рідина аміак легший за воду, має меншу густину і в повітрі утворює слабкий дим. Вогненебезпечний, утворює вибухові суміші з повітрям, отруйний. Особливо небезпечний для очей. Після контакту з рідким аміаком виникає обмороження, можливі опіки з пухирями, виразки.