8 Березня зародилося у 1910 році на Другій міжнародній соціалістичній жіночій конференції в Копенгагені. Її учасниці підтримали пропозицію німецької соціалістки Клари Цеткін щорічно відзначати День жінок на початку березня проведенням демонстрацій. Вперше 8 Березня відзначали у Російській імперії у 1913 році , а в 1914 році – вперше в Україні. У цей день вулицями Києва розповсюджувались прокламації, які закликали робітниць до страйку саме 23 лютого (8 березня за григоріанським календарем) на знак протесту проти пригноблення жіноцтва. Але вихідним днем в СРСР він став офіційно аж у 1965 році. Щодо 8 Березня вже кілька років в нашій країні тривають дискусії. Одні виступають за його скасування через стереотипне сприйняття “свята квітів та краси”, інші – за переосмислення.За тоталітарного режиму Москви на території поневолених держав спостерігалася своєрідна еволюція цього свята. Чому Радянський Союз так взявся за це свято? Період хрущовської "відлиги" приніс із собою певну лібералізацію громадського життя, покращення добробуту та "реабілітацію" колись затаврованих як "буржуазні пережитки" цінностей і атрибутів повсякденного життя (мода, косметика, предмети інтер'єру, елементи етикету тощо). Вірогідно, саме тоді й виникає традиція вітати жінок 8 березня квітами, дарувати їм цукерки та інші приємні дрібнички.. А ось з елементарним –гігіенічними прокладками – було сутужно. У США перші прототипи жіночих прокладок з явилися у 1870 роки. А ось у Радянському Союзі вони з’явилися лише у середині 80-х років , а масовий продаж почався лише на початку 90-х . В українському суспільстві побутує кілька ідей щодо 8 Березня. Частина суспільства вбачає у цьому рудимент Радянського Союзу та воліє вилучити його з нашого календаря свят. Водночас інші вважають, що цьому дню треба повернути істинну сутність про боротьбу за права жінок.