Любити Україну, не лаятись та бути добрими людьми - так у 1951 році, Олександр Каліщук разом з іншими учнями старших класів Луківської середньої школи, що на Волині, заприсяглися прожити життя з такими принципами. Того ж року юний Олександр був заарештований та висланий до пермського краю, за участь у Молодіжній організації націоналістів. За 4 роки він повернувся до рідного краю і почав займатися тим, що любив найбільше - піснею. Зібрав і записав понад тисячу народних пісень, писав слова та вірші до сотень своїх пісень, керував хором. А зараз пише книги споминів. Презентувати їх приїхав і до Вінниці.