Дитячі травми мають глибокий вплив на формування особистості, психічного та фізичного здоров’я людини в дорослому віці. Вони можуть визначати поведінкові моделі, емоційну стійкість і навіть впливати на фізіологічні процеси. Дитячі травми часто стають причиною хронічної тривоги, емоційної нестабільності та депресивних станів. У постраждалих дітей може виникнути почуття провини, низька самооцінка або страх близькості, які переносяться в доросле життя. Хоча дитячі травми залишають глибокий відбиток у дорослому житті, їхній вплив можна мінімізувати за допомогою професійної допомоги, соціальної підтримки та саморозвитку. Усвідомлення проблеми — перший крок до її вирішення.