«За дверима» Ім’я Вольфганга Борхерта вперше з’явилося в пресі у 1947 р. Антифашистське, антимілітаристське спрямування його творчості обумовило особливе місце письменника в сучасній німецькій літературі. Учасник Другої світової війни, політв’язень фашистських тюрем, Борхерт вперше розповів світові про трагедію молодих німців, втягнутих у злочинну загарбницьку війну, що стали жертвами й катами одночасно. Основний твір Борхерта — драма «На вулиці, перед зачиненими дверима».

«Її підзаголовок провіщає: «П’єса, яку жоден театр не захоче поставити і ніяка публіка не захоче дивитися». У цих словах є сумна правда. Нацисти не бажали бачити на сцені розвінчування своїх злочинних ідеалів. Проте, громадянська совість німецького народу не завмерла, вона вимагала чесного розрахунку з минулим. Для п’єси Борхерта знайшлись і театри, і публіка», - розповідає режисер Харківського театру ім. Т.Г.Шевченка Олександр Ковшун.

В центрі цієї п’єси головна для письменника антивоєнна тема. Але новизна підходу, якість її розв’язання відзначаються свіжістю і своєрідним поглибленням думки про особисту відповідальність людини за злочинницьку війну, що забрала життя багатьох людей, скалічила душі, споганила найсвятіші почуття.