24 лютого 2022 року Катерина Марценюк зранку не пакувала валізу, а поїхала в Центр переливання крові. Розуміла, що має бути корисною для країни. Тоді ж з однодумцями розпочали плести сітки. Сьогодні, ситуативна допомога переросла у волонтерський центр "Ми разом". Тож такі завдання як плетіння сіток, пошиття адаптивного одягу, виготовлення окопних свічок поставлені на потік. Катерина каже, донати вже не ті, менша кількість охочих допомогти руками, доводиться частіше пояснювати, що якщо у Вінниці не стріляють, то це не значить, що війна закінчилася. Однак, коли наші військові вкотре дякують за допомогу та дають нові замовлення - розумієш, що на правильному шляху і часу на відчай просто немає.