Геннадій Керничний мав отримати нагороду ще в серпні – на День Незалежності України на урочистій сесії обласної Ради. Свого часу він відмовився від участі в «Іграх нескорених», бо не міг залишити побратимів, коли ворог пішов на штурм Харкова.
Як зазначається на сайті Вінницької обласної ради, 23 жовтня Вячеслав Соколовий вручив найвищу відзнаку області «За заслуги перед Вінниччиною» Людмилі Олександрівні та Руслану Васильовичу Керничним - батькам Геннадія Керничного, сержанта ССО ЗСУ, який загинув 23 вересня 2024 року, захищаючи Батьківщину.
Геннадій (позивний – Вікінг) мав отримати нагороду в серпні – на День Незалежності України на урочистій сесії обласної Ради. Не приїхав, бо був на фронті. Свого часу він відмовився від участі в «Іграх нескорених», бо не міг залишити побратимів, коли ворог пішов на штурм Харкова.
17-річним Геннадій став на захист України - пішов в АТО. У 2019 році був важко поранений і втратив частину ноги. Після лікування та реабілітації, він, будучи на протезі, повернувся до війська.
"Геннадій прожив 27 років. І став легендою. Ще за життя про Воїна складали пісні. Нині – про нього знімають фільм. Сьогодні я вручав нагороду Людмилі Олександрівні й Руслану Васильовичу Керничним – людям, які виростили та виховали свого сина мужнім патріотом, незламним захисником Батьківщини. Ніхто не може розвіяти їхній біль, ніхто не може висушити їхні сльози. Ми маємо вклонитися їм. Ми маємо зберегти пам`ять про їхнього сина та всіх загиблих на цій війні", - сказав голова обласної Ради Вячеслав Соколовий після зустрічі з рідними Геннадія Керничного.
Геннадій Керничний удостоєний багатьох нагород: орденами «За мужність» ІІ та ІІІ ступенів, «За військову службу Україні», «За пролиту кров в боях за Україну», «За взірцевість» ІІ та ІІІ ступенів, «Іду на ВИ» І ступеня, «За воїнську доблесть», «Воля і мужність», «За оборону рідної держави», «Учасник АТО», «Учасник ООС», «За оборону Мар’їнки», відзнака командувача ОТУ «Південь», нагородна зброя Glock 17.
«Керничний ніколи не здається! Весь свій свідомий вік Вікінг провів на фронті або в госпіталях. П’ять років продовжував служити на протезі в ССО. В перші хвилини наступу з побратимами, теж на протезах, нейтралізовували групи ворога по Київщині, далі Харківщина, Луганщина, Донеччина, Запоріжжя, знову Харківщина», - батько воїна Руслан Керничний згадує слова, написані у фейсбуці про його сина волонтеркою та доброволицею Оксаною Корчинською.
Фото: Вінницька обласна рада