Як повідомляють на сайті Вінницької міської ради, безбар’єрність – не тренд, а показник чутливості суспільства до потреб та інтересів людей з інвалідністю та маломобільних груп населення. На тлі війни запит на доступність зростає. У процесі впровадження таких підходів Вінниця практикує комплексний і послідовний підхід, що полягає, зокрема, й у напрацюванні відповідної нормативної бази. Саме з такою метою в громаді створили Альбом стандартних рішень для міського простору, який міська рада затвердила торік. Це своєрідний звід рекомендацій, де у доступній формі проілюстровано основні правила та настанови, спрямовані на покращення умов мобільності, доступності та безбар’єрності міського середовища. Документ розробили КП «Агенція просторового розвитку» у співпраці з дотичними департаментами міськради, а також залученням представників ГО «Гармонія» й небайдужих вінничан.

Як зазначив експерт з просторового планування Агенції Максим Кравчук, Альбом стандартних рішень для міського простору можна розглядати як покрокову інструкцію, де чітко вказані основні параметри, необхідні для створення мобільного, безбар’єрного та доступного середовища. Водночас – це ще й живий інструмент, який тонко реагує на потреби суспільства та демонструє, яким чином можна покращити окремі елементи як на вулицях, так і всередині будівель.

«В Альбомі проілюстровані варіанти усунення видимих архітектурних бар’єрів із міського середовища. Під час формування таких стандартизованих рішень ми використовували як кращі європейські практики, так і власний досвід, що подеколи випереджав усталені в Україні державні будівельні норми (ДБН). Адже Вінниця розпочала працювати над питаннями мобільності та інклюзивності ще з 2006 року, коли очільником міста був Володимир Гройсман. Відтоді маємо чимало успішних прикладів реалізації проєктів, завдяки яким наше місто вирізняється комфортністю вуличної та транспортної інфраструктури, активно продовжуємо працювати й над облаштуванням будівель, – розповів Максим Кравчук. – Не випадково, коли справа в Україні дійшла до перегляду ДБН в частині безбар’єрності будівель та споруд, нас запросили приєднатися до команди фахівців. В результаті спільної роботи оновлено норми, які набули чинності 1 квітня цього року».

Зі слів експерта, паралельно до нових норм ДБН, привели у відповідність також окремі елементи Альбому. Зміни стосуються вимог із влаштування поручнів на сходах, ухилу пандусів, ширини дверей, рекомендацій щодо облаштування дверей без порогів, а також тактильної навігації та санвузлів.

Головне, що за кожною ілюстрацією в Альбомі стоїть чітке розуміння потреб людей, чимало з яких нині переживають власний досвід війни, каже ветеран Сергій Колумбет. Наскільки важливо облаштовувати простір відповідно до вимог мобільності та безбар’єрності, чоловік знає не з чуток, оскільки сам пройшов важкий шлях реабілітації після тяжкого поранення та, як наслідок, — ампутації нижньої кінцівки.

«Чудово, що в нашій громаді багато уваги приділяють доступності територій, щоб людина, попри все, не втрачала основного — якості життя, — зазначив Сергій Колумбет. — Торік я мав можливість, зокрема долучитися до інспектування першого безбар'єрного маршруту в нашому місті та оцінити зміни. Приємно, що вони у Вінниці впроваджуються системно й уніфіковано. Підтвердженням цьому є й Альбом стандартних рішень. Завдяки цьму довіднику можемо бути певні, що у разі нового будівництва чи реконструкції приміщень замовники робіт чи проєктанти матимуть корисні інструкції для облаштування справді доступного середовища».

Переглянути оновлений Альбом стандартних рішень для міського простору можна за посиланням: https://t.ly/7qv7u

Ілюстрація: Вінницька міська рада