Іграшки допомогли придбати вінницькі освітяни. Як повідомляє Департамент освіти Вінницької міської ради, зароблені під час проведення благодійного ярмарку в Кельце кошти передали Центру на закупівлю перших 12 м’яких іграшок. Згодом, завдяки підтримці меценатів, докупили ще.

Хібукі – песик із сумними очима та довгими лапами, які можуть обійняти. А ще песик вміє слухати, не перебиваючи, може витерти сльози з дитячих очей своїми довгими оксамитовими вушками та стати тим, хто втішить й зрозуміє...

Така терапевтична методика роботи з дитячою травмою є новою для України, проте її ефективність вже доведена у світі. Наразі психологи, які впроваджуватимуть цю практику у Вінниці, проходять навчання. Заняття ж розпочнуться вже у вересні, коли діти, за словами директорки аналітично-просвітницького центру "Ветеранський простір" Марії Довжик, після відпочинку вийдуть на навчання. 

"Ми у ветеранському просторі їх називаємо «Собаки-обіймаки», але це не просто «собачки» або м’які іграшки. Це інструмент, невід’ємний в психотерапевтичній практиці. Вона називається «хібукі-терапія». Власне, за цією практикою працюють фахівці з дітками, які переживають біль, втрати або сумують сильно-сильно. І в цій терапії наші фахівці планують вже розпочати роботу з вересня, враховуючи, що літо – це час бабусиних відвідин та інших відпочинкових заходів", - розповіла Марія Довжик.

Історія хібукі-терапії сягає 2006 року, часів другої ліванської війни, коли північ Ізраїлю накрило ворожим бомбардуванням. Тисячі біженців, серед яких були жінки та діти, у пошуках порятунку прибули до наметових містечок на південь країни. Усі вони, серед іншого, потребували психологічної підтримки й розради. Тоді доктор Шай Хен-Галь запропонував використовувати м’яку іграшку як  терапевтичний об’єкт у роботі із дитячими травмами. Граючись, дитина переносить свої важкі емоції на песика i в такий спосіб запускає процес відновлення після травми. Із Хібукі душевний біль стає не таким пронизливим, а страх не таким страшним…

Фото: МНБ