Вінничани представили виставу – проєкт «А й правда, крилатим ґрунту не треба…», створену під кервництвом головної режисерки театру ім. М.Садовського Таїсії Славінської в межах проєкту «Терапія мистецтвом». У поставновці задіяні ветерани, дружини захисників та їхні діти. За словами одного з акторів, ветерани війни, Олександра Мончака (Оса) під час фестивалю була неймовірна атмосфера, а у глядацькій залі стояла повна тиша та було чути кожен подих.

"Моє особисте враження – це трішечки було, напевно, до мурашок, де на одній локації збиралися люди з різних куточків України, з різним бойовим досвідом, але з єдиною метою – спробувати говорити через мистецтво, через творчість, про те, що їх болить, про те, що вони відчували. І взагалі там панувала просто неймовірна атмосфера такого абсолютного розуміння та, напевно, підтримки, як з боку хмельницьких театралів, так і з боку хмільничан. Тому, безперечно, це неймовірний досвід. Яка реакція хмельницьких глядачів нас вразила? Ну, напевно, те, що в залі, як правило, коли люди читають про те, що буде відбуватися виступ колишніх військових, то, напевно, в залі немає випадкових людей. Коли ми грали, напевно, в повітрі, знаєте, як завжди стояла така тиша, що навіть було чути подихи кожної людини. Особливо тих, що сиділи навпроти нас. Я впевнений, що глядачі викликали якісь певні емоції, тому що вони сміялися з нашого гумору і, як завжди, наприкінці аплодували нам стоячи. Ви знаєте, друзі, на очі навпроти це, і особливо ті, які повні вдячності та розуміння, це найкращий доказ того, що наше мистецтво б'є точно в ціль, що ми робимо благу справу і попадаємо туди, куди потрібно", - зазначив Олександр.

Творча ініціатива «Терапія мистецтвом», що її було започатковано у вінницькому театрі ім. М.Садовського надає ветеранам та членам їх сімей можливість зануритися в театральну атмосферу, спробувати себе в якості акторів та акторок та відкрити нові можливості для самовираження та самореалізації. Головною його метою є підтримати тих, кого «обпалила» війна та допомогти їм відчути на собі усю цілющу силу театрального мистецтва...