Як інформують на сайті міської ради, до створення атласу долучився колектив Вінницького обласного краєзнавчого музею. Фахівці консультувались з департаментом архітектури та містобудування і КП "Центр історії Вінниці".

За словами першого заступника директора департаменту архітектури та містобудування, головного архітектора міста Євгенія Совінського, атлас – це, перш за все, розвідка археологічної спадщини, яка дозволила створити мапу археологічних об'єктів. Раніше чіткого місця розташування багатьох пам'яток не було зафіксовано документально. Для уточнення таких даних археологи провели спеціальні дослідження.

"У Вінниці є пам'ятки архітектури, історії, монументального мистецтва, археології. Якщо пам'ятки  архітектури ми можемо побачити, зайти у них, дізнатись їхній стан на даний момент, то з пам'ятками археології так не можна зробити, адже вони здебільшого під землею. Крім того, є поняття "пам'ятка" і "об'єкт культурної спадщини", а територія середмістя є суцільним культурним шаром на території якого не визначено окремих пам'яток. Задля оперування всіма цими процесами нам потрібно було виготовити свого роду дорожню карту – документ, у якому буде зазначена археологічна спадщина та те, як з нею потрібно поводитись. Атлас створювався для того, щоб  збалансувати містобудівну діяльність та археологічну частину культурної спадщини міста. На сьогодні атлас – це містобудівна документація. Ми працюємо над тим, щоб ввести його в процедуру містобуівної діяльності", – розповів Євгеній Совінський.

Фото: www.vmr.gov.ua

Для створення атласу з бюджету міста виділили майже 200 тисяч гривень. Робота над документом тривала протягом року. Спочатку, як повідомила завідувачка сектора археології Вінницького обласного краєзнавчого музею, керівник археологічної експедиції Ольга Грабовська, дослідники вивчили всі бібліографічні та архівні дані про існування об'єктів археологічної спадщини на території Вінницької ТГ. Вони мали різний рівень точності і достовірності. Після цього археологи побували на цих місцях і перевірили їх з точки зору перспективи пошуку нових невідомих археологічних об'єктів. Якщо знаходили певні рештки на поверхні, проводили невеликі розкопки, щоб уточнити інформацію. Найбільше відкриттів археологи зробили під час дослідження території П'ятничанського лісу. 

"Там було виявлено три раніше невідомих археологічних об'єкти. Це великий курганний могильник, поселення орієнтовно XVI-XVII  століття та найцікавіша пам'ятка – це двошарове поселення періоду пізнього палеоліту  та скіфського часу другої половини першого тисячоліття нашої ери. Хоча дослідження були розвідкові, нам пощастило натрапити на господарську яму скіфського часу та пізньопаліотичну майстерню, що взагалі можна вважати рідкістю. Я вважаю, що цей об'єкт є перспективним з точки зору його дослідження", – зауважила Ольга Грабовська.