Дослідження проводили у рамках проєкту "Комунікація влади з громадськістю під час пандемії COVID-19" за підтримки Інституту економічних досліджень та політичних консультацій і за ініціативи програм Європейського Союзу.

"Якщо брати рівень великих прогресивних громад, то він досить високий. Найкраще себе показав обласний центр: обласна рада та державна адміністрація, районна рада та адміністрація, Вінницька міська рада. Якщо ми зайдемо, зокрема, на сайт міської ради, то побачимо інструменти онлайнової взаємодії і роз’яснення, куди треба звернутися,  є всі адреси та контакти. Вінничани є досить активними у сфері взаємодії з органами влади. Йдеться не тільки про індивідуальні звернення окремих громадян, а й про інституції громадянського суспільства. І міська рада йде назустріч. Так вінничани відчувають свою залученість і причетність до управлінських процесів", – прокоментував керівник проєкту Іван Полюхович.

У районах і громадах, за його словами, ситуація різна, здебільшого значно гірша:

• У Гайсинської РДА є загальний інструмент подання звернень та петиції, але звіти опубліковані лише до 2019 року, актуальних публікацій за 2020 рік є лише 18, поточна актуальна інформація не публікується взагалі. Основна робота – особистий прийом громадян.
• На сайті Жмеринської РДА інформація про взаємодію з громадськістю за 2019–2021 роки відсутня взагалі. Громадська приймальня працювала тільки до квітня 2020 року.
• Тульчинська РДА демонструє не актуальне наповнення сайту, на якому наявна інформація про діяльність лише за 2017 рік. У них акцент звернень у бік особистого, неформалізованого спілкування.
• Хмільницька РДА має зручний та зрозумій офіційний портал, а також використовує можливості місцевих ЗМІ для комунікації з громадою.
• Могилів-Подільська РДА практикує популяризацію віддалених інструментів комунікації у ЗМІ.

Експерт з питань місцевого самоврядування, заступник директора департаменту правової політики та якості надання послуг Вінницької міської ради Владислав Телень вважає, що дослідження показало, якою є безпосередня участь громадян в управлінні своїми населеними пунктами, районами, областю.

"У баченні більшості з нас, участь громадян у керуванні громадами полягає в тому, щоб раз у 4-5 років прийти на вибори, проголосувати за депутата чи голову та передати їм свої повноваження у прийнятті рішень. Але насправді є дуже багато способів безпосередньої участі громадян: громадські слухання, збори громадян за місцем проживання, розгляд місцевих ініціатив, бюджети громадських ініціатив, і річ, яка започаткована, але ще не має законодавчої основи – це публічні консультації. Закон цей прийнятий тільки у першому читанні, сподіваємося, що до кінця року Верховна рада його затвердить. І в нас буде ще один повноцінний механізм участі громадян у керуванні", – наголосив Владислав Телень.

Підсумовуючи, він поділився аналізом звернень громадян до Вінницької міськради. Статистика свідчить, що раніше поодинокі онлайн-звернення поступово стають популярнішими, люди навчилися користуватися ресурсами та оцінили переваги такого способу спілкування з владою. Органи влади також за можливості переводять послуги у площину інтернет. Однак існують обмеження, пов’язані з ідентифікацією особи та захистом її персональних даних.

Загалом експерт визнав дослідження цікавим та актуальним. Воно мотивує до розвитку громад та покращення комунікації між владою та громадянами загалом і під час пандемії зокрема.