У Швейцарії відбувся Глобальний саміт миру , який ініціювала Україна. Над обговоренням Формули миру президента Володимира Зеленського працювало понад 100 іноземних держав та міжнародних організацій. Саміт став головним масштабним заходом для Києва з початку повномасштабного вторгнення РФ, на якому обговорювали не постачання зброї, як у форматі “Рамштайн”, а досягнення миру за участю різних країн та організацій. У підсумковому комюніке три ключові пункти: ядерна та глобальна продовольча безпека, обмін полоненими, включаючи повернення всіх депортованих українських дітей. Для досягнення всіх цих пунктів Росію потрібно змусити мир на умовах Києва. Безпека — головна умова, з приводу погоджуються всі учасники саміту. А ось шляхи досягнення безпеки різні країни бачать по-своєму. Цим можна пояснити, наприклад, чому не всі учасники саміту проголосували за підсумкове комюніке. 80 країн та чотири міжнародні організації підтримали його. Серед підписантів – Угорщина, Туреччина, Сербія, Словаччина, а також країни Глобального півдня.Серед тих, хто не підписав комюніке, — Саудівська Аравія, Таїланд, Індія, Мексика, ПАР, Бразилія та Об'єднані Арабські Емірати. Свої підписи відкликали Ірак, Руанда та Іорданія. Сьогодні багато експертів говорять про те ,що Україні потрібно більш ретельно працювати з країнами Глобального Півдня. Що таке «країни Глобального Півдня»? Які інтереси їх пов’язують з росією? На що сьогодні спрямує свої зусилля українська дипломатія? Де і коли планується провести другий Саміт миру? А головне – як змусити росію виконувати рішення саміту?