Ставлення до дитини змінювалося впродовж кількох століть. Малюка, що навчився ходити й розмовляти, у старі часи сприймали вже як крихітного дорослого. Дитинство як період життя, за тогочасним уявленням, охоплювало тільки перші роки існування, а сім’я аж до кінця XVII століття не виконувала емоційної функції. Утім, розуміння цього етапу життя поступово еволюціонувало, як і усвідомлення місця хлопчика чи дівчинки в родині, поволі трансформувалися цілі та методи домашньої педагогіки й початкової освіти . А сьогодні ми поговоримо про те, яку дитину виховує українська модель виховання. Українська модель виховання. Чи існує вона в природі? У нашому суспільстві виховання враховує чужу думку. Наприклад діти у школі беруть близько до серця думку вчителя про них. Коли ти стаєш дорослим ти розумієш що думка когось щодо тебе це останнє що має тебе хвилювати у цьому житті. І ось така залежність вона формує емоційно залежну людину. Як у дорослому віці це проявляється? Як не виховати емоційно залежну людину? Українська модель виховує сором'язливу людину. Ще у нас виховують почуття провини. Як воно дається взнаки у дорослому віці?